Казкова різдвяна збірка!Все анонсы

 

Північний Полюс – дивовижний край, в якому відбувається… не так уже й багато всякого. Однак, коли щось таки стається, про це миттєво дізнаються всі його жителі – і охоче беруть участь в новій халепі! Одного разу оленяча упряжка вирвалася із загону й розметала новорічні подарунки по усьому двору; Ведмідь розвалив хатку Різдвяного Діда, бо захотів вилізти вище за усіх на полярний шпиль і впав з нього додолу. Іншим разом місяць розколовся на четвертинки й через це Місячанин не втримався у своєму домі і звалився на Землю. А чого варта історія про те, як під хатинкою Діда завелися гобліни! 
 

Ми звикли, що Джон Толкін – автор «Володаря перснів» та «Хобіта». Фанати і знавці пригадають ще дві-три назви... Метр написав небагато – і, в тому числі через це, його твори настільки значимі для культурного спадку. А також цінні для читачів. 
 

Кажучи відверто, до виходу книги «Листи Різдвяного Діда» у видавництві «Астролябія» майже ніхто в Україні не знав про існування в бібліографії письменника цієї "епістолярної збірки". Тому її поява викликала чималий резонанс: кращого подарунку до зимових свят від українських видавництв годі було й чекати! А задоволення від читання і розглядання авторських ілюстрацій – залишиться на все життя. 
 

«Листи Різдвяного Діда»  - казка, яку Толкін розповідав своїм дітям протягом більш ніж двадцяти років.
 

Діти письменника виросли, але продовжували отримувати послання від "бородатого адресанта" з розповідями про те, як минув його рік і що він надумав робити у різдвяний вечір. 
 

Інколи до листів дідуся додавалися приписки від Білого ведмедя – бешкетуна, який то завдає оповідачу збитків, то допомагає йому пакувати подарунки для дітлахів. Їх дружба, співпраця, специфічний "робочий процес" і пригоди за полярним колом спершу просто тішать маленького читача, а під кінець книги відкривають шлях в доросле життя. 

Крім товариша-ведмедя, до оповідача інколи приєднується ельф Ілберет. Його зауваження роблять історію ще більш казковою, додають чарів і гумору. 
 

Останній лист Толкіна датований 1943 роком. В кінці міститься задумлива усмішка "наостанок": «я завжди буду з вами», - каже старий Толкін своїм дітям. Письменник хотів, щоб вони через все життя пронесли віру в чари й інколи згадували про Різдвяного Діда і кумедного Білого Ведмедя. 
 

В кожному разі, ця книга – чудовий "подарунок під ялинку". А також подарунок для кожного, хто хоче дізнатися Толкіна не тільки як великого письменника, а й як великого батька.